Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
коверзувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заковерзувати — у/ю, у/єш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати … Український тлумачний словник
каверзувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Те саме, що вередувати; коверзувати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
казитися — кажу/ся, ка/зишся, недок. 1) Впадати в лють; скаженіти, шаленіти, біситися. 2) розм. Пустувати, жирувати (у 1 знач.). •• Кази/тися з жи/ру коверзувати, дуріти з розкошів … Український тлумачний словник
капризувати — у/ю, у/єш, недок. Вередувати, бути капризним; коверзувати, комизитися … Український тлумачний словник
коверзнути — ну/, не/ш, док., розм. Однокр. до коверзувати 3) … Український тлумачний словник
коверзування — я, с. Дія за знач. коверзувати 1), 2) … Український тлумачний словник
кондричитися — чуся, чишся, недок., діал. Вередувати, коверзувати … Український тлумачний словник
перековерзувати — у/ю, у/єш, док., розм. Перестати коверзувати … Український тлумачний словник
поковерзувати — у/ю, у/єш, док. Коверзувати якийсь час … Український тлумачний словник
